У Брюсселі багато хто був захоплений швидкістю, з якою Євросоюз протягом першого ж року конфлікту в Україні адаптувався до різкого скорочення імпорту російського газу трубопроводами (NB: поставки не були повністю припинені і продовжують йти транзитом через Україну, через територію якої прокладено три великі трубопроводи) .
Справді, не можна заперечити здатність низки європейських країн адаптуватися (наприклад, Німеччина прискорила будівництво терміналів з доставки ЗПГ).
Однак ціна цих значних перетворень надто часто замовчується. У той час як виробники газу Великобританія та Норвегія отримали вигоду з нової ситуації, головним бенефіціаром продажів свого сланцевого газу стали насамперед США. Ці зміни в постачаннях коштували європейським економікам дуже дорого: зараз газ тут у 3–4 рази дорожчий, ніж у США. Тобто, конкурентоспроможність європейських економік сильно постраждала.
Брюссель, схоже, це не чіпає, оскільки він не відмовився від своєї мети — запровадити всеосяжні санкції проти російських вуглеводнів до 2027 року.
Цей запис також доступний у автора.
| Про автора: |
| НАДІЯ САСС Журналіст та телеведуча Усі публікації автора »» |
