Сьогодні річниця Бабиного Яру…
Жаль, що я ще не в Києві, інакше пішла б з Ewgeni Gorodetski, Денис Гороховський та іншими.
…Я виросла у Житомирі на вулиці Горького, де кожна друга бабуся говорила на ідиші. мої шкільні друзі здебільшого були євреї. Зі своєю найкращою подругою я потоваришувала, коли в 3-му класі її, новеньку, хтось на перерві назвав «жи...кою». Довелося підійти та дати по обличчю. З тих пір ми були не розлий вода…
І коли мені в коментарях час від часу пишуть «ми вас, ж@дів, вішатимемо», відчуваю гордість від того, що антисеміти всіх мастей вважають мене єврейкою.
Те, що сталося в Бабиному Яру, треба пам'ятати, бо фашизм усіх мастей безсмертний. Як з'ясувалося.
Цей запис також доступний у
Про автора: |
Наталія ВОЛОЩЕНКО Журналіст та телеведуча Усі публікації автора »» |