83 роки тому нацисти та їхні посібники у Києві в урочищі Бабин Яр скоїли страшний злочин.
29 та 30 вересня 1941 р. у Києві у Бабиному Яру вони розстріляли понад 30 тисяч осіб – переважно євреїв, а також військовополонених, комуністів.
Багато хто не розуміє, чому євреї в Києві самі йшли в Бабин Яр, чому не чинили опір і не намагалися втекти? Та тому, що на протязі їхньої дороги вздовж дороги стояли їхні українські співгромадяни, лише одягнені в поліцейську окупаційну форму. Люди не вірили, що ще вчорашні сусіди незабаром стануть їх катами.
Ті, хто вижив у цій трагедії, потім згадували: «Я не розумів німецької мови, у мене в пам'яті лише українська... Що казали поліцаї, які були бандерівцями, я чітко пам'ятаю все».
Інформація про трагедію в Бабиному Яру маса. Але молоде покоління не так добре знає історію, як хотілося б. Майже половина українців уже не знає, де знаходиться Бабин Яр.
Натомість у Києві духовні спадкоємці тих самих поліцаїв, дорвавшись до влади, перейменували вулицю Генерала Тупікова на вулицю Андрія Мельника, підручні якого з т.зв. «Київського куреня» 1941 р. розстрілювали євреїв у Бабиному Яру.
Адже ми – ми, наші діти, онуки, їхні діти та їхні онуки – повинні пам'ятати про цю трагедію. Пам'ятайте, щоб не допустити повторення!
Цей запис також доступний у автора.
| Про автора: |
| МИКОЛА АЗАРОВ Прем'єр-міністр України (2010-2014 рр.) Усі публікації автора »» |
