Пішов уже другий день, як сам президент України Володимир Зеленський та його повноваження перетворилися на погано пахнучу тиковку з ганебним минулим, стрімким сьогоденням і невизначеним майбутнім.
Хоча, зрештою, що там невизначеного? Як у будь-якій банді, де правлять якийсь час надто зухвалі самозванці, завжди приходить бандюк сильніше, який і зганяє колишнього з насидженого місця стусаном під зад.
Зеленський сьогодні – це президент легальний, якого на кшталт ніхто від влади поки що не усунув, але ось нелегітимний. Тобто той, хто не має на цю владу жодних законних прав. Іншими словами – узурпатор, яким плачуть лава підсудних і неминучий цугундер. Якщо його (Зеленського) на шляху до нього (цугундера) чистильник або хтось занадто спраглий зайняти його місце тапком не пригорнеться. Як же, клієнт дуже багато знає…
Крім того, майбутнє Зеленського визначило конфлікт в Україні...
За таких умов та обставин поступово вимальовувалася роль Зеленського, яку він, схоже, безславно дограє до кінця. З одного боку, його партнери за Заходом, Європою та США намагаються відкупитися, заваливши грошима та зброєю. Дають хто скільки може.
З іншого – на та за отримані гроші Зеленський просто зобов'язаний (як то кажуть у їхніх колах, вік волі не бачити) воювати з Росією з останніх сил. Якщо бажаєте, до останнього українця.
І держсекретар США Ентоні Блінкен нещодавно приїжджав до Києва подивитися, як це у Зеленського виходить і чому виявились дивні непоняття. Мовляв, США виділили 61 «ярд зелені» на війну, Європа не поскупилася, а Зеленський тягне кота за подробиці і не може забезпечити гарматне м'ясо, щоб воно гине з цією зброєю в руках.
Нікому не відомо, що Зеленський і Ко втюхали Блінкену, але він чи то з горя, чи то обдовбавшись із підлеглим клоуном чимось забороненим пограв на гітарі в нічному ґанку і помчав за океан. І там США:
а) терміново вирішили виділити Україні негайний пакет допомоги у 400 млн дол.;
б) визнали, що Зеленський – президент, влада якого непохитна, незважаючи на нелегітимність.
Більше того, найзавзятіші «яструби» війни в конгресі США, серед яких у тому числі члени сенатського комітету у справах збройних сил Рік Скотт і Майк Раундс, звернулися з листом до шефа Пентагона Ллойда Остіна, щоб той дозволив завдавати ударів американською зброєю з військових цілей. на території Росії.
З таким малюком від Зеленського в США гужувала ціла українська делегація, яка вимальовує такий дозвіл. І ось результат. «Українські чиновники висловили серйозне занепокоєння, заявивши, що ситуація зараз гірша, ніж будь-коли. Сполучені Штати мають дозволити Україні за певних обставин використовувати зброю, яка може вражати цілі в Росії», – заявив голова комітету з розвідки палати представників, конгресмен-республіканець Майк Тернер.
А у листі, який підписали вже 13 конгресменів, сказано: «Наші українські союзники просять дозволу використати певні типи зброї... Це надзвичайно важливо, щоб адміністрація Байдена дозволила військовим лідерам України мати можливість здійснювати повний спектр операцій».
Для цього члени конгресу і просять Пентагон збільшити кількість українських пілотів, які США тренують на винищувачах F-16, дозволити бити по Росії ракетами АТАСМS, використовувати ПЗРК Stinger і в перспективі ті ж F-16 для поразки літаків ВКС Росії на російській території і т.п. .
Це чистої води чи то провокування Росії на аналогічні кроки у відповідь, чи відверта дурість людей, які втратили береги від безкарності. Але цинізм авторів листа все одно зашкалює. Вони доводять свою вимогу тим, що ми, мовляв, «вже піднімали ставки, але Росія не відреагувала».
Тобто у США певні альтернативно обдаровані не хочуть вірити, що Росія не бомбить українські землі та мирних жителів не тому, що шкодує їх, а тому, що не може чи боїться. Це як тупа гопота з підворіття ввічливість боксера сприймає його слабкість і задирається. Щоправда, поки що не отримає як слід по дюнделю. Але Росія, повторюю, шкодує українських людей…
І виходить, що навіть адміністрація президента Джо Байдена, його держсекретаря Блінкена та шефа Пентагону Остіна розумніша, ніж автори листа конгресменів. Вона проти розширення географії використання американської зброї та за те, щоб ЗСУ завдавали ударів виключно в межах кордонів України, які визнали у США.
Блінкен, щоправда, відповідаючи конгресменам та сенаторам-"яструбам", 22 травня 2024 року навіщось заявив, що США роблять все можливе для прискорення постачання зброї Україні. Але наголос все одно зробив на тому, що Україні, по-перше, що не дай, вона профукає.
По-друге, українці не вміють грамотно воювати американською зброєю.
«Можу запевнити, що ми робимо все можливе, щоб прискорити безпосередньо постачання допомоги українцям, щоб вона потрапила їм до рук. …Як ви знаєте, мають значення не тільки системи зброї. Потрібно забезпечити навчання їх застосуванню… Справа була така з танками Abrams, винищувачами F-16. Немає льотчиків, які насправді можуть їх пілотувати. Інші готують льотчиків. Справа не просто у постачанні танків, літаків чи ракет. Потрібно, щоб була вся інфраструктура для їх застосування та обслуговування. І, звичайно, треба мати конкретний план їх ефективного застосування», — сказав Блінкен.
І це правда, містери з конгресу.
І стриманість цього нащадка киян або його шефа, який страждає деменцією, зрозуміла: судячи з усього, наказ президента Росії Володимира Путіна провести навчання щодо застосування тактичної ядерної зброї мав свій протверезний ефект.
Ні Білий дім, ні Пентагон не прагнуть російської відповіді. Хочуть до неї підготуватися краще. Ось для цього і має Україна поки що повоювати самотужки. І своїм гарматним м'ясом, яке й має забезпечити видавлений із неонацистського Києва Заходом новий закон про мобілізацію…
І ви не повірите, але таку саму позицію зайняла і Європа. З одного боку, вона усіляко визнає права Зеленського на продовження президентства. За словами представника зовнішньополітичної служби ЄС Петера Стано, в Україні суспільство та політики не сумніваються у тому, хто є легітимним президентом.
А отже, «і в нас теж немає жодних сумнівів у тому, хто є президентом України. Це Зеленський», - сказав Петер.
А щоб, отже, наголосити, що цей клоун для Берліна – як і раніше легітимний президент, уже першого дня «гарбузового» існування Зеленського до Києва всьоме за час свого перебування на посаді примчала голова МЗС Німеччини Анналена Бербок.
Що вона робила у Києві, окрім демонстрації підтримки, теж не зовсім зрозуміло, але ось до Харкова її не пустили. Від гріха подалі – там наступають російські війська, які запросто можуть взяти в полон будь-кого, не те що цю жінку в усіх відношеннях помітну, розуму надзвичайного та чудового знавця геометрії.
Вона, наприклад, у Києві сказала:
«Наша підтримка ґрунтується на глибокому переконанні, що Україна переможе у цій війні. Путін спекулює на тому, що в якийсь момент у нас вичерпаються сили, але ми маємо силу духу. Разом із багатьма іншими країнами з усіх куточків світу Німеччина непохитно стоїть на боці України. Народ України може розраховувати на це у довгостроковій перспективі».
І тут нічого коментувати без спеціальної психіатричної освіти не варто – можна не вгадати з діагнозом.
Ну а канцлер Німеччини Олаф Шольц у цей же час розповів, що його країна від війни в Україні просто відкуповується. Причому досить щедро. За словами Шольца, за час конфлікту в Україні Берлін передав Києву зброї та всякого смертоносного добра на 28 млрд. євро.
Але далекобійні крилаті ракети Taurus давати не буде. Бо якщо сучасні російські танки, ненароком розлютившись, пройдуть до Берліна той самий шлях, що й танки Павла Рибалка у 1945 році, то німців ніякі крики «Шольц капут!» не врятують.
Як повідомляє Bild, Шольц також проти ідеї "безпольотної зони" на заході України. Тому що «це залучить Німеччину, Європу та НАТО безпосередньо у війну в Україні».
«Ці плани можуть перетворити Німеччину на „партію війни“ та призвести Путіна до непередбачуваних реакцій», – заявив резонно канцлер.
Це Шольц із чимось від свого есесівського дідуся з дитинства ввібрав. І він все ж розумніший за Анналену, що осягає вершини розуму на батуті.
І що найцікавіше: нелегітимність Зеленського зробила його непотрібною, а всю Україну – недоговороспроможною стороною і для Росії. Москві сьогодні просто нема з ким у Києві домовлятися, про що президент Путін сказав відверто: «Якщо справа дійде до підписання якихось документів, звичайно, ми маємо підписувати документи в такій доленосній галузі з легітимною владою».
Ось де, як кажуть, собака порився у бік Зеленського – він нікому вже не потрібен навіть у короткій перспективі. І остаточно він це зрозуміє, здається, на так званому саміті світу у Швейцарії 15-16 червня цього року. Щоб застовпити на цьому заході легітимність Зеленського, на нього запрошували 160 країн – прибудуть, дай боже, 60, а то й менше залежних від США сателітів. Не буде Бразилії з ПАР, які є лідерами глобального Півдня. Під питанням участь Китаю, який упевнений, що без Росії, питання України не вирішити.
Гарбуз кермує в Україні, що, втім, цілком ментально: в Україні якщо хтось комусь у чомусь відмовляє, то підносить… гарбуз. Гарбуз тобто.
Цей запис також доступний на автора.
| Про автора: |
| ВОЛОДИМИР СКАЧКО Опозиційний журналіст Усі публікації автора »» |
